Єва і псевдохаліфат. Як визволяли українок з сирійського табору для біженців. Частина II

Літак з Ербіля приземлився в Борисполі за півтори години до опівночі. Спочатку трапом спустилися декілька людей у цивільному, потім на борт піднялися з десяток чоловіків у камуфляжі з нашивками «СБУ». Як виявилося, для того, щоб зносити дітей на руках.

Біля літака сім’ї зустрічали чиновники, спецслужбісти та двоє родичок. Сестри не бачилися шість років. Після коротких міцних обіймів українок підвели до преси, попросили сказати кілька слів. Жінки були розгубленими.

«Ми вдячні усім, хто взяв участь у спецоперації. Усім величезне спасибі. Дуже-дуже дякую», — промовила Аліме. Єва додала: «Ми сподівалися, що всі українки повернуться на батьківщину, але ми перед вами ось удвох. Робота продовжується, і я бажаю усім жінкам, які залишилися у таборах, якнайшвидше звідти вирватися. Спасибі групі, яка за нас боролася, дякую їм величезне».

Після цього жінок та дітей спрямували на паспортний контроль і відвезли в один із санаторіїв під Києвом. Там вони провели два тижні. За цей час їх допитали, дорослим відновили паспорти, старшим дітям — свідоцтва про народження. Також дітей звозили в міську поліклініку на загальне обстеження, адже усі ці роки в Ісламській державі, а потім у таборах вони не бачили лікарів.

В Україні дітям відкрився цілий світ. Вони в захваті пізнають нове, дивуються снігу і що річки не висихають, а дерева такі високі й без листя. А ще вчаться безпечно ходити сходами, бо ніколи в житті їх не бачили, і заглядаються у великі дзеркала.

«Ми три роки жили в наметі й усе, що мої дівчатка бачили, — це чисте поле. Річки, озера, дерева — це все для них нове. Коли ми вперше вийшли на природу, доньки побачили річку, воду і кажуть: «Мамо, це так багато дощу було, що така велика калюжа?», — розповідає Єва. І додає, що для неї головним переживанням перших тижнів стало осмислення життя на волі. — Нас часто запитували дорогою: «Чи відчуваєте ви свободу?» Тоді я її особливо не відчувала, а ось тут, в спокої, тиші, коли знаєш, що ніхто за тобою не стежить, ти вільна, можеш робити все, що завгодно, йти, куди завгодно, — це вже згодом до тебе приходить. Відчуття свободи».

Добавить комментарий